сковувати

сковувати
-ую, -уєш, недок., скува́ти, скую́, скує́ш, док., перех.
1) Виготовляти куванням, виковувати. || рідко. Те саме, що обковувати 1). || перен. Наполегливо, докладаючи великих зусиль, створювати що-небудь досконале, стійке міцне.
2) Надівати, накладати кайдани на кого-небудь. || З'єднувати кайданами кого-небудь з кимсь. || у сполуч. зі сл. кайдани, пута, перен. Позбавляти свободи, поневолювати.
3) перен. Позбавляти можливості рухатися чи обмежувати її; заважати, перешкоджати легкості, свободі рухів. || Приводити у стан нерухомості, заціпеніння.
4) перен. Позбавляти можливості вільно діяти, перешкоджати свободі дій, прояву, вираженню чого-небудь. || Позбавляти ворога, супротивника можливості активно діяти.
5) перен. Щільно оточувати, охоплювати з усіх боків кого-, що-небудь.
6) перен. Робити твердим, заморожуючи, вкривати льодом (річку, озеро і т. ін.). || безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "сковувати" в других словарях:

  • сковувати — I = скувати (позбавляти можливости вільно діяти, виявлятися), паралізувати II ▶ див. заморожувати, кувати I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • сковувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… …   Український тлумачний словник

  • зціплювати — юю, юєш і діал. зціпля/ти, я/ю, я/єш, недок., зці/пити, плю, пиш; мн. зці/плять; док., перех. 1) Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). || безос. •• Зці/пивши зу/би виявляючи велику витримку, стійкість, напруживши всі сили. 2) Зводити докупи,… …   Український тлумачний словник

  • обковувати — ую, уєш, недок., обкува/ти і рідко обку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Куючи, оббивати, покривати що небудь з усіх боків, по всій поверхні металом. 2) Те саме, що заковувати 1). 3) розм. Куючи, виготовляти все необхідне для когось. 4) перен.… …   Український тлумачний словник

  • припинати — а/ю, а/єш, недок., припну/ти, прип ясти/ і прип я/ти, пну/, пне/ш, док., перех., розм. 1) Прив язувати кого , що небудь до чогось. 2) Прикріплювати, приєднувати, чіпляти що небудь до чогось якимсь способом. || до кого – чого, перен. Змушувати… …   Український тлумачний словник

  • рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

  • сковування — я, с. Дія за знач. сковувати …   Український тлумачний словник

  • скувати — див. сковувати …   Український тлумачний словник

  • стинати — I а/ю, а/єш, недок., стя/ти і зітну/ти, зітну/, зітне/ш, рідко зотну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Ріжучи, відокремлювати що небудь від чогось (перев. верхню частину); зрізувати. || Те саме, що зрубувати. Стинати голову. 2) перен., рідко.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»